Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

про кашель

  • 1 hard

    1. adj
    1) твердий; жорсткий; шорсткий на дотик

    to get (to grow) hard — тверднути; черствіти; грубішати

    2) сильний (удар)
    3) важкий, тяжкий (про працю)
    4) дужий, міцний; загартований
    5) суворий; безжалісний, жорстокий
    6) тяжкий; сповнений труднощів і нестатків
    7) холодний, суворий, лютий
    8) різкий, грубий, неприємний (про звук тощо)
    9) старанний, ретельний
    10) наполегливий, самовідданий
    11) стійкий
    12) жадібний; скупий; зажерливий
    13) дзвінкий (про монету)
    14) частий (про пульс)
    15) міцно зав'язаний
    16) амер. міцний; алкогольний
    17) розм. кислий, терпкий (про вино)
    18) певний, підтверджений
    19) контрастний (про зображення)
    20) густий, тягучий (про рідину)
    21) фіз. проникаючий (про радіацію)
    2. adv
    1) сильно, дуже; інтенсивно
    2) наполегливо, уперто; старанно, ретельно; енергійно
    3) твердо; круто
    4) важко, насилу
    5) надмірно, непомірно
    6) суворо, жорстоко

    ◊ hard coal — амер. антрацит

    ◊ hard court — тверде поле (теніс)

    ◊ hard currency — вільно конвертована валюта

    ◊ hard soap — господарське (просте) мило

    ◊ hard at hand — близько, поруч

    ◊ hard upon — близько, майже

    ◊ hard upon fifty — близько п'ятдесяти років

    ◊ to die hard — а) дорого віддати своє життя; б) довго помирати в муках

    ◊ to be hard pressed for time (money) — мати дуже мало часу (грошей)

    ◊ hard by — близько, поруч

    ◊ hard over helm! — стерно на борт!

    * * *
    I n
    1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото
    3) cл. каторга
    5) = hard-on
    II a
    1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)
    2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом
    3) міцний, загартований, сильний
    4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)
    5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків
    6) суворий, холодний
    7) різкий; грубий; неприємний
    8) завзятий; старанний; який не знає впину
    9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду
    10) жадібний, скупий
    12) реальний; практичний, позбавлений романтики
    13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)
    14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)
    15) cпeц. контрастний
    16) густий, тягучий ( про рідину)
    17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)
    18) гpaм. твердий ( про приголосний)
    19) який створює звикання (про ліки, наркотики)
    20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)
    III adv
    1) сильно, інтенсивно
    2) наполегливо, завзято; ретельно
    3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)
    4) важко, з трудом
    5) непомірно, надмірно
    6) близько, на невеликій відстані; біля
    7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма)

    English-Ukrainian dictionary > hard

  • 2 hard

    I n
    1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото
    3) cл. каторга
    5) = hard-on
    II a
    1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)
    2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом
    3) міцний, загартований, сильний
    4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)
    5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків
    6) суворий, холодний
    7) різкий; грубий; неприємний
    8) завзятий; старанний; який не знає впину
    9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду
    10) жадібний, скупий
    12) реальний; практичний, позбавлений романтики
    13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)
    14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)
    15) cпeц. контрастний
    16) густий, тягучий ( про рідину)
    17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)
    18) гpaм. твердий ( про приголосний)
    19) який створює звикання (про ліки, наркотики)
    20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)
    III adv
    1) сильно, інтенсивно
    2) наполегливо, завзято; ретельно
    3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)
    4) важко, з трудом
    5) непомірно, надмірно
    6) близько, на невеликій відстані; біля
    7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма)

    English-Ukrainian dictionary > hard

  • 3 hacky

    adj
    частий і сухий (про кашель)
    * * *
    [`hʒki]
    a
    частий, сухий ( про кашель)

    English-Ukrainian dictionary > hacky

  • 4 short

    1. n
    1) короткість, стислість
    2) короткий зміст
    3) лінгв. короткий голосний
    4) короткий склад
    5) знак короткості
    6) розм. короткометражний фільм

    feature (animated cartoon) short — короткометражний художній (мультиплікаційний) фільм

    7) короткий уривок; короткий твір
    8) ел., розм. коротке замикання
    9) мальок
    10) військ. недоліт
    11) спекулянт, який грає на пониження
    12) кондуктор, який не віддає хазяїну усіх виручених грошей
    13) розм. міцний напій
    14) чарка

    for short — скорочено, для стислості

    in short — коротше кажучи; одним словом

    2. adj
    1) короткий

    at (a) short range — на близькій відстані

    short waves — рад. короткі хвилі

    short arms — військ. короткоствольна зброя

    2) низький, невисокий
    3) короткочасний, нетривалий

    in a short time — незабаром, скоро

    at (on) short notice — а) негайно, зразу ж, за короткий строк

    6) військ. за першою вимогою
    4) короткотерміновий, короткостроковий
    5) короткий, стислий
    6) кін. короткометражний
    7) скорочений, неповний
    8) неповний, приблизний; орієнтовний
    9) некомплектний, неукомплектований
    10) недостатній, убогий

    to be short of (in) money — відчувати брак грошей

    to be short of (in) breath — задихатися, важко дихати

    11) незадовільний
    12) різкий, грубий
    13) міцний, нерозведений

    short drink, something short — міцний напій, спиртне

    14) розсипчастий; ламкий, крихкий

    short bit — амер. монета в 10 центів

    short blast — військ. дульна хвиля

    short circuit — ел. коротке замикання

    short dead end — зал. тупик

    short end — розм. несприятливе становище

    short list — а) остаточний список; б) список допущених до останнього туру (конкурсу тощо)

    short of — а) не досягти (чогось); не доходячи (до чогось); б) що не відповідає чомусь; в) за винятком

    S. Seas — розм. Балтійське і Біле моря

    short views — короткозорість, недалекоглядність

    3. adv
    1) різко, круто; раптом, несподівано

    to stop short — раптом (різко) зупинитися

    to take smb. (up) short — а) захопити (застукати) когось зненацька; б) перервати чиєсь мовлення, не дати комусь висловитися

    to break off short — закінчити (ся) несподівано

    I am taken short — розм. у мене живіт схопило

    2) передчасно, достроково

    to cut smb.'s life short — передчасно обірвати чиєсь життя

    3) коротко
    4) близько, недалеко, на близькій відстані
    5) не доходячи, не досягти
    6) коротко, стисло; уривчасто
    * * *
    I n
    1) короткий зміст; суть

    in short — коротенько, коротше кажучи, одним словом

    for short — для стислості, скорочено

    2) лiнгв. короткий голосний; короткий склад; знак короткості
    3) короткометражний фільм; короткий уривок, короткий твір
    5) eл. коротке замикання
    6) вiйcьк. недоліт
    7) = short sale [див. short II, I 7]
    8) pl бірж. спекулянти, що грають на зниження
    9) міцний напій, спиртне; "чарочка" ( чарка нерозбавленого віскі)
    II a
    2) низький, невисокий
    3) короткий, недовгий, який недовго триває

    in a short time — незабаром; короткотерміновий, короткостроковий

    short loan /money/ — короткотермінова позичка

    4) короткий, стислий; кiнo короткометражний
    5) урізаний; неповний

    short measure — кoм. недомір

    short weight — кoм. недовага; неповний, приблизний; некомплектний, неукомплектований

    6) убогий, бідний; недостатній; який відчуває брак ( чого-небудь); незадовільний
    7) кoм. який продається без покриття

    short sale — продаж на термін без покриття; бірж. який грає на зниження

    8) різкий, грубий, уривчастий; різкий, сухий ( про кашель)
    9) міцний, нерозбавлений

    short drink, something short — спиртне

    10) розсипчастий; ламкий, крихкий

    short and — знак & (типографський знак сполучника ",")

    short views — короткозорість, недалекоглядність

    III adv
    1) різко, круто; раптово, зненацька
    4) близько, недалеко, на близькій відстані; не доходячи, не досягши
    5) коротко, стисло; уривчасто

    English-Ukrainian dictionary > short

  • 5 hacky

    [`hʒki]
    a
    частий, сухий ( про кашель)

    English-Ukrainian dictionary > hacky

  • 6 short

    I n
    1) короткий зміст; суть

    in short — коротенько, коротше кажучи, одним словом

    for short — для стислості, скорочено

    2) лiнгв. короткий голосний; короткий склад; знак короткості
    3) короткометражний фільм; короткий уривок, короткий твір
    5) eл. коротке замикання
    6) вiйcьк. недоліт
    7) = short sale [див. short II, I 7]
    8) pl бірж. спекулянти, що грають на зниження
    9) міцний напій, спиртне; "чарочка" ( чарка нерозбавленого віскі)
    II a
    2) низький, невисокий
    3) короткий, недовгий, який недовго триває

    in a short time — незабаром; короткотерміновий, короткостроковий

    short loan /money/ — короткотермінова позичка

    4) короткий, стислий; кiнo короткометражний
    5) урізаний; неповний

    short measure — кoм. недомір

    short weight — кoм. недовага; неповний, приблизний; некомплектний, неукомплектований

    6) убогий, бідний; недостатній; який відчуває брак ( чого-небудь); незадовільний
    7) кoм. який продається без покриття

    short sale — продаж на термін без покриття; бірж. який грає на зниження

    8) різкий, грубий, уривчастий; різкий, сухий ( про кашель)
    9) міцний, нерозбавлений

    short drink, something short — спиртне

    10) розсипчастий; ламкий, крихкий

    short and — знак & (типографський знак сполучника ",")

    short views — короткозорість, недалекоглядність

    III adv
    1) різко, круто; раптово, зненацька
    4) близько, недалеко, на близькій відстані; не доходячи, не досягши
    5) коротко, стисло; уривчасто

    English-Ukrainian dictionary > short

  • 7 violent

    adj
    1) несамовитий, шалений, нестямний; лютий; відчайдушний
    2) сильний, різкий, гострий, інтенсивний
    3) насильний; насильницький
    4) невитриманий; нестриманий; запальний, гарячий; палкий
    5) буйний
    6) перекручений, неправильний; довільний
    * * *
    a
    1) шалений, лютий, запеклий; violent passіons шалені пристрасті; violent rage невтримна лють; violent controversy запекла суперечка; іn a violent temper у люті
    2) сильний, гострий, різкий; violent storm [wіnd, earthquake] сильний шторм [вітер, землетрус]; violent galaxy астр. бурхлива / що вибухає/ галактика; violent revulsіon нездоланна відраза; violent paіn гострий біль; violent cough сильний кашель; violent colours різкі /кричущі/ кольори; violent exercіse вправи, що вимагають великого фізичного напруження; іn violent contrast у волаючому протиріччі
    3) насильницький; violent death насильницька смерть; to resort to violent means удатися до насильства; to lay violent hands (on) захопити силоміць
    4) гарячий, жагучий: violent speech гаряча /жагуча/ мова; apt to form violent attachments (жагуче) захопливий; улюбливий; нестриманий, невитриманий; запальний; violent man запальна /нестримана/ людина; violent language нестриманість у висловах; violent scene бурхлива сцена; буйний ( про психічно хворого); violent delіrіum мед. буйне марення; he became violent він почав буйствувати (про п’яного); він став буйним ( про хворого)
    5) перекручений, неправильний; довільний; а violent constructіon of the text довільне тлумачення тексту; перекручення змісту тексту

    English-Ukrainian dictionary > violent

  • 8 whoop

    1. n
    1) вигук; зойк
    2) гикання (мисливця)
    3) ухкання (пугача)
    4) коклюшний кашель
    5) схованки (гра)
    2. v
    1) кричати, викрикувати, вигукувати; галасувати, лементувати
    2) гикати, тюкати
    3) ухкати (про пугача)
    4) закашлятися

    to whoop it up, to whoop things up — зчиняти галас; бешкетувати, буянити

    * * *
    I [huːpˌ wuːp] n
    1) вигук, зойк (виражає подив, торжество)

    whoops of joy. warlike whoops — войовничі вигуки

    3) пугикання (пугач;)
    5) хованки (гр;)

    not worth a whoop — шеляга не вартий, не вартий, копійки

    II [huːpˌwuːp] v
    1) викрикувати; зойкнути
    2) гикати; тюкати
    3) пугикати (про пугач;)
    7) вести агітацію на користь кого-н., чого-н

    to whoop it / things/ up — cл. зачини шумну гулянку; шумно святкувати що-н.; ( for) здійняти галас (навколо чого-н.)

    English-Ukrainian dictionary > whoop

  • 9 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 10 cough

    1. n
    кашель
    2. v
    кашляти

    □ cough out — відкашлюватися, відхаркувати (ся)

    □ cough up — груб. а) вибовкувати (щось); б) викласти грошики

    * * *
    I
    1) кашель; покахикування
    II v
    1) кашляти; покахикувати ( подаючи сигнал)
    3) cл. зізнатися у вчиненні злочину

    English-Ukrainian dictionary > cough

  • 11 dry

    1. n
    1) суша, посуха
    2) суха погода
    3) сухість
    4) суходіл, суша
    5) pl (drys) амер., розм. прихильник заборони спиртних напоїв, прихильник сухого закону
    6) буд. суха кладка
    2. adj
    1) сухий
    2) висушений; без вологи, без рідини
    3) ненамазаний, без масла (джему тощо); незмазаний (про машину)
    4) посушливий, сухий
    5) висохлий, пересохлий, зсохлий
    6) стриманий, байдужий; строгий
    7) нудний, нецікавий; прісний
    8) сухий, несолодкий
    9) твердий; сипкий, сипучий
    10) неупереджений, безсторонній
    11) амер., розм. що підтримує сухий закон

    dry town — місто, в якому заборонено продаж спиртних напоїв

    to go dry — прийняти сухий закон; заборонити продаж спиртних напоїв

    12) мед. сухий, без виділень, без слизу
    13) розм. спраглий

    I am dry — дуже хочеться пити; я б випив чарочку

    14) с.г. недійна, ялова (корова, вівця тощо)
    15) військ. тренувальний; навчальний

    dry goods — амер. мануфактура; галантерея; одяг; сухі, сипкі продукти; австрал. залізні вироби

    dry goods store — амер. магазин тканин

    3. v
    1) сушити (ся), висушувати
    2) сохнути, висихати
    3) витирати (насухо)
    4) переставати доїти (корову перед отеленням)

    dry up — пересохнути; висохнути; висушити; виснажитися, вичерпатися

    dry up! — заткни пельку!, замовкни!

    * * *
    I n
    1) суша; посуха; суха погода; сухість
    3) (pl drys [draэz]); aмep. прихильник заборони спиртних напоїв; прихильник сухого закону
    4) бyд. суха кладка
    II a
    1) сухий (одяг, посуд); сухий, який не обмочився ( про дитину); cпeц. сухий (лід, аналіз)
    2) позбавлений вологи, рідини; збезводнений
    3) ненамазаний, без масла, джему; який працює насухо; незмазаний, незмащений

    dry masonry — бyд. кладка без розчину, суха кладка

    4) посушливий, сухий; сухий ( про повітря)
    5) висохлий ( колодязь); пересохлий ( струмок); висохлий, зморщений
    6) сухий, стриманий; холодний; безпристрасний; строгий, сухий

    dry manner of execution — строго класична манера виконання; прісний, нудний, нецікавий; бляклий ( про звук)

    7) сухий, несолодкий ( про вино)
    9) твердий, сипучий
    11) наявний; який сплачується готівкою
    12) aмep. який підтримує сухий закон
    13) мeд. сухий, без виділень, без слизу
    14) який відчуває спрагу; який викликає спрагу
    15) c-г. недійний, яловий
    16) вiйcьк. тренувальний, навчальний; aмep. який проводиться без техніки
    III v
    1) сушити; висушувати; сушитися, сохнути
    3) переставати доїти (корову перед отеленням; тж. dry off, dry up); не давати молока ( про корову)

    English-Ukrainian dictionary > dry

  • 12 productive

    adj
    1) продуктивний

    productive capacity — продуктивна здатність; родючість

    2) родючий, плідний; плодотворний
    3) лінгв. продуктивний

    productive cough — мед. кашель з мокротинням

    * * *
    a

    productive pool — гipн. промисловий нафтовий поклад; -eк. продуктивний

    productive age — працездатний вік; виробничий

    4) (of) який спричиняє
    5) сприятливий (про вплив, клімат)
    6) лiнгв. продуктивний
    7) мeд. продуктивний

    productive cough — мeд. кашель з мокротинням

    English-Ukrainian dictionary > productive

  • 13 violent

    a
    1) шалений, лютий, запеклий; violent passіons шалені пристрасті; violent rage невтримна лють; violent controversy запекла суперечка; іn a violent temper у люті
    2) сильний, гострий, різкий; violent storm [wіnd, earthquake] сильний шторм [вітер, землетрус]; violent galaxy астр. бурхлива / що вибухає/ галактика; violent revulsіon нездоланна відраза; violent paіn гострий біль; violent cough сильний кашель; violent colours різкі /кричущі/ кольори; violent exercіse вправи, що вимагають великого фізичного напруження; іn violent contrast у волаючому протиріччі
    3) насильницький; violent death насильницька смерть; to resort to violent means удатися до насильства; to lay violent hands (on) захопити силоміць
    4) гарячий, жагучий: violent speech гаряча /жагуча/ мова; apt to form violent attachments (жагуче) захопливий; улюбливий; нестриманий, невитриманий; запальний; violent man запальна /нестримана/ людина; violent language нестриманість у висловах; violent scene бурхлива сцена; буйний ( про психічно хворого); violent delіrіum мед. буйне марення; he became violent він почав буйствувати (про п’яного); він став буйним ( про хворого)
    5) перекручений, неправильний; довільний; а violent constructіon of the text довільне тлумачення тексту; перекручення змісту тексту

    English-Ukrainian dictionary > violent

  • 14 настоящий

    1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;
    2) грам. -щее время - теперішній час (-су);
    3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;
    4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.
    * * *
    1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

    \настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

    в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

    до \настоящий его вре́мени — см. сей

    в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

    2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

    \настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

    \настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

    \настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

    \настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

    са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

    Русско-украинский словарь > настоящий

  • 15 whoop

    I [huːpˌ wuːp] n
    1) вигук, зойк (виражає подив, торжество)

    whoops of joy. warlike whoops — войовничі вигуки

    3) пугикання (пугач;)
    5) хованки (гр;)

    not worth a whoop — шеляга не вартий, не вартий, копійки

    II [huːpˌwuːp] v
    1) викрикувати; зойкнути
    2) гикати; тюкати
    3) пугикати (про пугач;)
    7) вести агітацію на користь кого-н., чого-н

    to whoop it / things/ up — cл. зачини шумну гулянку; шумно святкувати що-н.; ( for) здійняти галас (навколо чого-н.)

    English-Ukrainian dictionary > whoop

  • 16 assail

    v
    1) нападати раптово, атакувати, наступати; чинити насильство
    2) перен. засипати, закидати
    3) різко (гостро) критикувати, висміювати
    4) з запалом бритися (за. роботу); накидатися (на щось)
    * * *
    v
    1) наступати, атакувати, нападати раптово е шалено; мучити (нaпp., про сумніви, кашель); закидати (нaпp., питаннями), засипати
    2) різко критикувати, висміювати
    3) рішуче, із запалом братися до роботи, накидатися ( на роботу)

    English-Ukrainian dictionary > assail

  • 17 assail

    v
    1) наступати, атакувати, нападати раптово е шалено; мучити (нaпp., про сумніви, кашель); закидати (нaпp., питаннями), засипати
    2) різко критикувати, висміювати
    3) рішуче, із запалом братися до роботи, накидатися ( на роботу)

    English-Ukrainian dictionary > assail

  • 18 cough

    I
    1) кашель; покахикування
    II v
    1) кашляти; покахикувати ( подаючи сигнал)
    3) cл. зізнатися у вчиненні злочину

    English-Ukrainian dictionary > cough

  • 19 productive

    a

    productive pool — гipн. промисловий нафтовий поклад; -eк. продуктивний

    productive age — працездатний вік; виробничий

    4) (of) який спричиняє
    5) сприятливий (про вплив, клімат)
    6) лiнгв. продуктивний
    7) мeд. продуктивний

    productive cough — мeд. кашель з мокротинням

    English-Ukrainian dictionary > productive

См. также в других словарях:

  • душити — душу/, ду/шиш, недок., перех. і без додатка. 1) Умертвляти кого небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. || Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням. || Налягати, натискувати на кого небудь або один на… …   Український тлумачний словник

  • ПНЕВМОНИЯ — ПНЕВМОНИЯ. Содержание: I. Крупозная пневмония Этиология.................... ей Эпидемиология.................. 615 . Пат. анатомия...... ............ 622 Патогенез.................... 628 Клиника . .................... 6S1 II. Бронхопневмония… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ — ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ. Содержание: I. Патологическая анатомия...........110 II. Классификация легочного туберкулеза .... 124 III. Клиника.....................128 IV. Диагностика ..................160 V. Прогноз..................... 190 VІ. Лечение …   Большая медицинская энциклопедия

  • ОТРАВЛЕНИЕ — ОТРАВЛЕНИЕ. Под отравлением разумеют «расстройства функций животн. организма, вызываемые экзогенными или эндогенными, химически или физико химически действующими веществами, к рые в отношении качества, количества или концентрации чужды… …   Большая медицинская энциклопедия

  • МЕТОДЫ ВРАЧЕБНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ — І. Общие принципы врачебного исследования. Рост и углубление наших знаний, все большее, и большее техническое оснащение клиники, основанное на использовании новейших достижений физики, химии и техники, связанное с этим усложнение методов… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ТУБЕРКУЛЕЗ У ЖИВОТНЫХ — ТУБЕРКУЛЕЗ У ЖИВОТНЫХ. Возбудителем Т. животных являются разновидности палочки Коха: у млекопитающих преимущественно typ. bovinus, у птиц typ. gallinaceus, в отдельных случаях встречается и typ. humanus. Среди млекопитающих Т. наиболее… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ГРИП — ГРИП, (от франц. agripper схватывать, нападать), или инфлюенца (от итал. influenza di freddo влияние холода), острая заразная б нь, проявляющаяся как общими явлениями (лихорадкой, головной болью, разбитостью, болезненностью в мышцах конечностей и …   Большая медицинская энциклопедия

  • Достоевский, Федор Михайлови — писатель, родился 30 октября 1821 г. в Москве, умер 29 января 1881 г., в Петербурге. Отец его, Михаил Андреевич, женатый на дочери купца, Марье Федоровне Нечаевой, занимал место штаб лекаря в Мариинской больнице для бедных. Занятый в больнице и… …   Большая биографическая энциклопедия

  • сухий — а/, е/. 1) Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий. || З невеликою кількістю ґрунтової вологи. || у знач. ім. сухе/, хо/го, с. Сухе місце. || у знач. ім. сухе/, хо/го, с. Сухий одяг. •• До сухо/го досуха. Сиди/ть (опин …   Український тлумачний словник

  • Семейство волчьи, или псовые —         (Canidae)** * * Семейство объединяет 16 современных родов и 36 видов. Псовые широко распространены в Евразии, Африке, Северной и Южной Америке, на Новую Гвинею и в Австралию проникли с человеком. За исключением одного вида, имеют более… …   Жизнь животных

  • Кауфман, Эндрю Джефри — Энди Кауфман Andy Kaufman Имя при рождении: Эндрю Джеффри Кауфман Дата рождения: 17 января, 1949 Место рождения …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»